Перейти до основного вмісту

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

Головним симптомом є біль або дискомфорт у епігастрії, що з’являється через 1–3 год після прийому їжі, минає після прийому їжі або вживання антацидних ЛЗ. Часто з'являється вночі або рано вранці. Біль у епігастрії є слабо специфічним для пептичної виразки; у ≈50 % випадків причиною є інше захворювання, найчастіше — функціональна диспепсія. Можуть виникати нудота та блювання. Часто перебіг безсимптомний. 
З метою диференціювання характеру виразки шлунка (доброякісна чи злоякісна) необхідне гістологічне дослідження ≥6-ти біоптатів, забір яких проведено з краю та дна виразки. Забір біоптатів з дванадцятипалої кишки є показаним лише у разі підозри на іншу, ніж інфікування H. Pylori, етіологію.
1. Дієта: регулярний прийом їжі, з виключенням лише продуктів, що викликають або посилюють симптоми. Обмежити вживання кави та міцних алкогольних напоїв (хоча немає доказів того, що це допомагає під час загоювання виразок). Алкоголь та спосіб харчування не впливають на виникнення пептичних виразок.

2. Відмова від паління сигарет: паління тютюну утруднює загоєння виразки та збільшує ризик її рецидиву.


3. Уникнення НПЗП або призначення одночасного гастропротекторного лікування

1) інгібітор протонної помпи (ІПП): езомепразол 20 мг 2 × на день, лансопразол 30 мг 2 × на день, омепразол 20 мг 2 × на день, пантопразол 40 мг 2 × на день, рабепразол 20 мг 2 × на день, а також


2) вісмут 120 мг 4 × на день (доза у перерахунку на оксид вісмуту) і 2 антибіотики — стандартно метронідазол 500 мг 3 × на день і тетрациклін 500 мг 4 × на день. Інші антибіотики: амоксицилін 500 мг 4 × на день, фуразолідон, рифабутин.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Therapy Cito!

1.  Лікування у реанімаційно-хірургічній частині відділення невідкладної медичної допомоги, потім — у ВІТ. У хворих із значною втратою крові і розладами свідомості  слід підтримувати прохідність дихальних шляхів 2. Хворим  із такими симптомами  проводять протишокові заходи , зокрема призначають кисень у концентрації 60–100 %. 3. Відновлення об’єму втраченої крові  — введіть у периферичні вени 2 канюлі великого діаметру (≥1,8 мм [≤16 G]) і переливайте розчин кристалоїдів (3 мл на кожен мл втраченої крові) або колоїду (1 мл на кожен мл втраченої крові). 4. Слід якнайшвидше (у разі масивної кровотечі з верхнього відділу ШКТ — після стабілізації стану хворого, в інших випадках до 24 год) зробити  ендоскопію зі спробою припинення кровотечі —  обколювання судиннозвужуючими або облітеруючими судини (склеротерапія) ЛЗ, електрокоагуляція, аргоноплазмова коагуляція, накладення гумових кілець на вари...

Санаторно-курортне лікування виразкової хвороби

Протипоказання для лікування хворих із захворюваннями органів травлення 1. Загальні протипоказання, що виключають направлення на медичну реабілітацію та санаторно-курортне лікування. 2. Усі захворювання органів травлення у фазі загострення. 3. Рубцеве звуження стравоходу (воротаря) і кишок у фазі загострення, виразкова хвороба, ускладнена субкомпенсованим стенозом, повторними кровотечами, що мали місце за попередні 8-10 місяців, пенетрацією виразки, малігнізацією виразки, хвороба Золлінгера - Еллісона; стриктура загального жовчного протоку і протоку жовчного міхура. 4. Гастрити ригідні, антральні, а також поліпи шлунка, хвороба Менетріє (гіпертрофічний гастрит). 5. Ускладнення після операції на шлунку та кишковику (незагоєний післяопераційний рубець, нориці, свищі шлунково-кишкового тракту, синдром привідної петельки, ускладнення гнійними процесами та евакуаторною недостатністю кишковика), так зване «зачароване коло», демпінг і гіпоглікемічний синдром у важкому ступені, ато...